Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Ще трошки про віру

Микола Ющак

«Догодити ж без віри не можна. І той, хто до Бога приходить, мусить вірувати, що Він є, а тим, хто шукає Його, Він дає нагороду" (Євреїв 11:6).

В цьому місці Писання є такі слова «догодити ж без віри не можна…». Все, що є в нашому житті приходить по вірі – негативній вірі, добрій вірі, немає значення якій, тому що Бог нас веде до віри Своєї. В що ми віримо, те ми і маємо.

Кожен з нас може знайти сфери в своєму житті, якими ми не є повністю задоволені. Ми часто задаємо Богу питання. В нас можуть виникати різні думки такі як: «це частина твого страждання», «це частина твого терпіння за Христа», «щоб гордість не проявилась», «апостол Павло теж мав колючку в тілі»… Як часто нам хочеться почути саме такі відповіді, які, в якісь мірі, оправдовують нашу бездіяльність?

Як часто ми боїмось, або не хочемо вступити в боротьбу своєї віри, боїмося поступати по вірі, робити кроки віри. Все наше життя з Богом базується на вірі. Коли люди борються довший час з якимись негативними сторонами свого життя, вони часто оправдовують свої гріхи  говорячи: «я не можу…», «я не можу вже так жити…», «я не можу інакше поступати…», «це частина мого життя…», «це мій характер…». Людина може жити роки у невирішені, оправдовуючи свої слабкі сторони і неуспіх в певних сферах. Але Слово Боже має цікаву здатність – коли ми в Ньому перебуваємо, Воно занурюється в нас дуже глибоко, судячи наміри сердечні і показуючи реальну картину. Воно ставить нас перед картиною невірства і страху іти і боротися в вірі, протистояти якимось негативним речам в нашому житті.

«Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа, через Якого ми вірою одержали доступ др. Тієї благодаті, що в ній стоїмо, і хвалимось надією слави Божої» (Римлян 5:1-2). Тут мова йде про небесні скарби, або небесні скарбниці. Якби ми потрапили на Небеса, ми б побачили, що там є небесні скарбниці, в яких є все, що ми потребуємо, все те, що Бог має для народу Свого. І, як говорить Писання, доступ до цієї скарбниці ми отримали вірою. Віра служить таким бар'єром і захистом, що до небесних скарбниць нічого зле і горде не прийде, все мусить пройти шляхом віри. Тільки вірою ми можемо досягти тих небесних скарбниць. Коли ми вступаємо в цю боротьбу віри, ми розтрачаємо все те горде, все те лукаве, що є в нашому житті. Часто, людина хоче мати щось від Бога, не приклавши до цього моменту віри, не втративши свою гордість.

Розглянемо один невеличкий момент – спасіння. Спасіння – це є дар небес, який може отримати будь-яка людина. Але спасіння приходить по вірі людини в Ісуса Христа. І це є той захисний бар'єр – будь-яка лукава людина не візьме це спасіння поки вона не увірує в Ісуса Христа. Дивлячись в реальність, ми можемо бачити, що більшість людей, які ще не народились згори намагаються мати в своєму житті спасіння, намагаються увійти в це, намагаються володіти цим. Людина прагне щось отримати від Бога не втративши якісь моменти з свого життя (гордість і таке подібне), не пройшовши шлях віри. А Писання говорить, що все в нашому житті приходить шляхом віри. Поки людина не викине всі інші шляхи в своєму житті і не поставить на перший план віру, вона не буде мати спасіння, тому що спасіння дається по вірі в Ісуса Христа. Людина, яка намагається отримати спасіння, на щось уповає – хто на гроші, хто на діла, але авторитетом номер один в кожного з нас повинна стати віра, тому що віра є рушійним фактором, тим захисним бар'єром, щоб потрапити в небесні скарбниці.

Євреїв 12 – розділ про страждання, де описано що кого Бог любить, того карає. Багато проповідників використовують це місце Писання, щоб показати, що Бог приводить в наше життя страждання. Але тут є певна недомовка, тому що Євреїв 12 не можна розривати від Євреїв 11. Євреїв 12 є продовження 11 розділу Послання до євреїв, де говориться про героїв віри, які здобували обітниці вірою, які боролися в вірі.

«Тож і ми, мавши наволо себе велику таку хмару свідків, скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами» (Євреїв 12:1). Коли ми кидаємось в бій боротьби віри нашої ( за будь-що, чи це за зцілення, чи за щось інше), то це буде виглядати так, ніби проти нас є якась опозиція, ніби Самого Бога. Для нас це буде виглядати так, ніби Бог нас карає. Але коли ми боремось в цій боротьбі, то це приносить мирний плід праведності.

Бог хоче зростити в нас віру. Бог хоче, щоб віра перемагала. Бог хоче, щоб ми тренувались в вірі, щоб ми не просто страждали, не просто мучились в своєму житті, проходили якісь важкі моменти, а щоб ми бачили  ціль, щоб ми бачили до чого ми йдемо – до мирного плода праведності.

Марка 5:25-34 – історія про кровоточиву жінку. Тут ми можемо побачити боротьбу за авторитети. В кожного з нас, поки запрацює справжня віра від Бога, є певні авторитети, які повинні падати. Біблія називає ці авторитети ідолами. У Євангелії від Марка ми читаємо про жінку, яка була хвора. Розповідається про те, що перед тим, як вона отримала своє зцілення, вона уповала на лікарів і потратила все своє майно, намагаючись бути здоровою. Чому вона це робила? Тому що віра для неї ще не була авторитетом. Для неї авторитетом були лікарі і гроші. Біблія говорить, що вона все розтратила, намагаючись бути здоровою. Рухнув її авторитет – гроші. Через лікарів вона дійшла ще до гіршого стану, ніж в неї був. Рухнув її другий авторитет – лікарі. І тоді вона почула, що десь ходить якийсь Пророк, Який зціляє. В неї зародилось зерно віри. Ось, що Бог хоче виростити в нас – зерно віри. В неї попадали всі авторитети, для неї не існувало більше авторитетів, тільки віра, проста віра. Тоді, вона ще, навіть, не знала, що це був Сам Ісус, це, навіть, не була віра в Ісуса, це була проста віра. Вона з цією вірою підходить до Ісуса, говорячи в своєму серці – «коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю» (Марка5:28). Торкнувшись до краю одежі Ісуса, вона зцілилась. Коли Ісус повернувся, Він сказав: «Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!» (Марка 5:34).

Бог хоче провести нас шляхом віри, щоб ми подібно, як в спортзалі, навчились долати труднощі нашою вірою, для того щоб вона зросла в нас і ми могли долати будь-які перешкоди в нашому житті. Бог хоче зрощувати нашу віру, тому Ісус похвалив жінку сказавши: «Твоя віра, о дочко, спасла тебе…» Він не хвалив її за те, що вона торкнулась Самого Ісуса, Він похвалив її за її віру.

1 Коринтян 13 – гімн про любов. В кінці цього розділу ми читаємо: «А тепер залишаються віра, надія, любов, − оці три. А найбільша між ними – любов!» (1 Коринтян 13:13). Багато проповідників говорять про те, що любов найважливіша. І це так! Але написано, що віра і надія також залишаються. Вони не пропадають нікуди. Тому, Бог хоче нас вести шляхом віри.

Якщо ми вже приблизно знаємо, що таке віра і як йти цим шляхом, то на рахунок надії  люди, часто, не знають куди її застосувати. Що таке надія? Для чого вона? Якщо заглянути в довідники, ми знайдемо, що надія – це позитивно налаштована емоція.

Що таке віра? Віра не завжди може бути позитивно налаштована, вона також може бути налаштована і на погане. Ми маємо в своєму житті те в що ми віримо. Якщо ми віримо позитивно – ми будемо жити в кращих ситуаціях. Якщо ми віримо негативно – ми будемо жити у відповідних ситуаціях. Є багато людей, які не можуть вирватись з залежності, тому що вони вірять, що вони хворіють залежністю, хоча Біблія говорить, що коли ми народжуємось згори, то ми стаємо новим творінням в Христі Ісусі. Але люди, часто, продовжують вірити в погане.

Що таке надія? Надія – це позитивно налаштована емоція. В надії немає негативу. Ніхто не надіється в своєму житті на щось погане. Людина завжди надіється, сподівається на щось добре і гарне. Тому, додайте до свої віри позитив, позитивно налаштовану емоцію. Додайте до свої віри надію – ось, що Бог хоче. Бог хоче допомогти і Він штовхає до перемоги. Бог не штовхає в яму, а Він виштовхує з ями, і щоб вийти з цієї ями, треба прикласти зусилля віри. І це буде виглядати, як кара Господня, але в кінцевому результаті  це принесе мирний плід праведності.

Іван Христитель – це є зв'язкова ланка, яка зв'язує Старий і Новий Завіт. Якщо подивитись на служіння Івана Христителя, то можна сказати, що це було служіння надії. Чому? Тому що воно перелаштовує стару віру в нову, для того щоб ми досягали результати. Що таке стара віра? Це довга надія, коли людина довго на щось чекає, сподівається, а воно не приходить, томить серце і серце хворіє. Приходить Іван і говорить: «Перелаштуйтесь, наступає новий час…». Це є проповідник покаяння. Покаяння – це зміна мислення. Поміняйте в своєму житті думки, поміняйте відношення.

Весь Старий Заповіт – це пророцтва, що колись прийде спасіння, це очікування на спасіння. Старий Заповіт – це Заповіт обіцянок, це Заповіт обітниць. Новий Заповіт – це є Заповіт виконання. Для того, щоб увійти в ці реалії, що Бог нам дає, благословляє, щоб віра запрацювала потрібно пройти одну ланку – Івана Христителя.

«Голос того, хто кличе: У пустині готуйте дорогу для Господа, рівняйте стежки Йому! Нехай кожна долина наповниться, гора ж кожна та пригорок знизиться, що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі, − і кожна людина побачить Боже спасіння!» (Луки 3:4-6) – Послання Івана Христителя.

 Іван Христитель називає себе голосом, до якого треба прислухатись, тому що він хоче говорити важливі речі для перелаштування людства.

Перше, що він говорить – «У пустині готуйте дорогу…». Що таке пустиня? Пустиня – це місце, де не виконується наше бажання. Пустиня – це де ми вічно чекаємо. Пустиня – це де жив Ізраїльський народ, він жив чеканням. Іван прийшов і говорить: «У пустині готуйте дорогу» , тому що Цар Слави хоче увійти в наше життя. Бог на порозі нашого життя. Бог хоче вирішити наші ситуації. Приготуймо Йому дорогу! Яким чином? Рівняймо стежки! Часто, ми вже дуже довго йдемо довгою і важкою стежкою, так, що вже, навіть, звикаємо до того, що ми постійно йдемо, і бачимо себе тільки  як таких, що постійно йдемо, бо дуже довга дорога. І коли Іван говорить: «рівняйте стежки Йому», то це значить, що є речі, які хочуть дуже швидко прийти в наше життя. Коли зробити з важкої, скалистої стежки рівну дорогу – це швидкі речі. Ось, до чого Іван веде.

«Нехай кожна долина наповниться…». Коли ми стоїмо на Говерлі і дивимось на сусідню вершину, то вона здається так близько. Але коли ми захочемо потрапити на ту сусідню вершину, то нам потрібно буде зійти із Говерли в долину, і коли ми почнемо йти знову до цілі, до тієї вершини сусідньої – то це так важко… А тепер, уявімо, що між Говерлою і тією сусідньою вершиною на яку ми збираємось йти, встановили канатну дорогу. Ми б заплатили будь-які гроші, щоб не йти, а переправитись тією канатною дорогою. Є речі, які хочуть з великою швидкістю примчати в наше життя, і ці речі стаються через віру нашу. Є речі, які дуже швидко робляться в Господі. Бог хоче, щоб ми перелаштували свій розум.

«гора ж кожна та пригорок знизиться…». Хто колись йшов через Говерлу? Це важко, чи не так? Уявімо собі, що гора знизилась і ми знову маємо пряму стежку.  

«що нерівне, нехай випростовується, а дороги вибоїсті стануть гладенькі». Що таке вибоїсті дороги в нашому житті? Це в нашому розумі. Ми звикли до важких ідей в нашому розумі, до того, що вони повинні нас переслідувати. Іван говорить, що Бог хоче прийти в наше життя, і хай це все вибоїсте зникне з нашої голови, тому що інакше ми не зможемо увійти в нові речі.

Віра завжди має практичну сторону (як її застосовувати в житті). Хтось називає, що є 4 духовних закони віри. Хтось каже, що є 4 елементи віри. Ми розглядаємо, що є 4 ніжки віри (подібно як стіл має 4 ніжки, на яких він стоїть):

1. Почути слово і увірувати . Чому люди, часто, не досягають чогось? Тому що вони не вірять, що це так. А як ж увірувати? Хтось каже, що це має бути як відкриття, «рема» від  Бога. Як отримати це відкриття? Коли ми дуже довго читаємо якесь Слово, ми отримуємо цю «рему». Відкриття приходить, коли ми довго в чомусь перебуваємо. Коли приходить відкриття, ми починаємо вірити Слову, Воно стає для нас найбільшою цінністю нашого життя. Ми завжди віримо в те, що нам відкрито. Ми будемо це цінувати, з тим ходити

2. Побачити картину, кінцевий результат того, що Бог хоче в нашому житті. «І Господь його вивів надвір та й сказав: «Подивися на небо, та зорі злічи, коли тільки потрапиш ти їх полічити». І до нього прорік: «Таким буде потомство твоє!» (Буття 15:5).

3. Говорити невидиме, правильні речі. Сповідання відіграє дуже важливу роль в нашому житті. Коли ми по справжньому віримо, то з наших уст буде вилітати наша віра. Коли з нас виходить негатив, значить в нас ще немає віри. З нас виходить те, що є всередині нас.

4. Роби те в що ти віриш. Коли ми в щось віримо, давайте будемо поступати згідно віри нашої, тому що віра без діл мертва. Якщо ми реально віримо в щось – робімо це. І ми побачимо як будуть відбуватися чудеса.

Це та боротьба до якої Бог нас веде. Це те про що говорить Послання до євреїв 11-12. Коли Бог щось робить – це для того, щоб зростити в нас віру перемоги.

Проповідь в відео-форматі

ddd