Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Підготовка до вічності

Роман Боднар

Пройшов ще один рік… І, як завжди, хочеться підбити підсумки, поглянути в життя, яке пройшло в цьому році – які були досягнення, можливо, невдачі і, також, напевно, кожен дивиться в наступний рік з якимись планами, очікуваннями, змінами в своє життя. І, звичайно, хочеться зарядитись на усіх, на перемогу, що все буде добре. Але сьогодні ми змістимо трішки цей фокус з успішних речей на речі, які важливі, тому що ми звикли бачити все очима матеріальними, оцінювати все матеріально, але ні для кого не секрет, що є життя духовне, невидиме, є Господь невидимий, Якого ми не бачимо, але ми віримо і відчуваємо, що Він є біля нас.

«А я, як прийшов до вас, браття, не прийшов вам звіщати про Боже свідоцтво з добірною мовою або мудрістю, бо я надумавсь нічого між вами не знати, крім Ісуса Христа, і Того розп'ятого… І я в вас був у немочі, і в страху, і в великім тремтінні. І слово моє й моя проповідь не в словах переконливих людської мудрости, але в доказі духа та сили, щоб була віра ваша не в мудрості людській, але в силі Божій!» (1 Коринтян 2:1-5). Прийшов апостол Павло, який був лідером для них, вчителем, наставником, авторитетом, прикладом для наслідування і, здавалося б, який він мав дати приклад? Коли важко – ти маєш стояти, коли щось не получається – ти маєш вірити, в тебе не повинно бути страху, ти маєш бути впевнений, що все буде добре, що Бог виведе тебе, Бог поможе… Але, насправді, ми бачимо, що Павло пише зовсім протилежні речі. В наш час ми звикли бачити людей успішними, такими, які нічого не бояться, які приймають виклики, які перемагають страх. Так склалося, що успішних людей більше слухають – тих, хто чогось досягнув в житті, тих, хто має якусь велику матеріальну власність… Але, коли людина говорить, що вона була в страху, в немочі, в тремтінні, хто такого буде слухати? Але апостол Павло саме ці речі говорить для того, щоб показати, що вся сила є в силі Божій. Сила Божа проявляється, саме, в немочах, в страху ти відчуваєш, що Бог біля тебе, в тремтінні ти біжиш до того, Хто може тебе захистити. І закінчує Павло такими словами: «Бо хто розум Господній пізнав, який би його міг навчати? А ми маємо розум Христів!» (1 Коринтян 2:16). Що ще треба? Це є найбільше багатство – ми маємо розум Христів, ми вміємо правильно побачити речі, ми маємо здатність правильно розставити пріоритети, правильно бачити цінності в нашому житті. Це є надзвичайно велика перевага, тому що наш успіх, наші досягнення не вимірюються тільки в чомусь видимому, але є набагато щось цінніше, глибше, чого, можливо, сьогодні не видно, але воно буде проявлене в цьому житті, а, можливо, і в вічності.

Якщо роздумувати над цим, то виникає питання – а як же ж тоді Божі обітниці? Бог обіцяв, що ти будеш головою, а не хвостом, що до тебе будуть приходити, щоб позичати, а ти не будеш позичати… Як всі інші обітниці?Коли ми подивимось на життя Ісуса Христа – Цар прийшов на землю, але як Він царював? Хіба Він царював в розумінні людському? Ні! Він служив! І, часто, люди хочуть перетягнути це царювання на видимі, матеріальні людські речі, але не виходить. Потім приходить розчарування, розпач, тому що це не для того.

«Усе Писання Богом натхнене, і корисне до навчання, до докору, до направи, до виховання в праведності» (2 Тимофію 3:16).

«І промовив Господь до Арама: «Вийди зо своєї землі, і від родини своєї, і з дому батька свого до Краю, який Я тобі покажу. І народом великим тебе Я вчиню, і поблагословлю Я тебе, і звеличу ймення твоє, і будеш ти благословенням. І поблагословлю, хто тебе благословить, хто ж тебе проклинає, того прокляну. І благословляться в тобі всі племена землі! І відправивсь Аврам, як сказав був до нього Господь, і з ним пішов Лот. Аврам же мав віку сімдесят літ і п'ять літ, як виходив з Харану» (Буття 12:1-4). Чи виконав Господь Свою обітницю Аврааму? Виконав! Але, коли ми заглянемо в життя Авраама – як це все відбувалося? Чи так, як ми собі це уявляємо? Насправді, реальність виглядає трішки по-іншому. І, навіть, це благословіння, яке Бог виконав, все виходить трішки не так – не так, як нам би хотілося, не так, як ми це звикли бачити.

В кожного з нас є своє благословіння, і нам не потрібно бути, як Авраам. В кожного з нас будуть свої ситуації, випадки, коли ми будемо відчувати радість і бачити, що Бог нас веде, а, десь, ми будемо думати, що Бог забув нас (так буде важко), але саме в тих найважчих моментах приходить Бог дуже близько. Чому так стається? Для чого це все? В Новому Заповіті є на це відповідь: «Я правдива Виноградина, а Отець Мій Виноградар. Усяку галузку в Мене, що плоду не приносить, Він відтинає, але всяку, що плід родить, обчищає її, щоб рясніше родила» (Івана 15:1-2).

Чи бачили ви як обчищають виноград? Рослини ростуть по-різному – одна швидше, інша повільніше. Є рослина, яка зразу випускає велике стебло і через це вона забирає всі поживні речовини, тому, інші рослини вже не мають тих всіх необхідних поживних речовин, щоб рости. Тому, таку рослину треба обрізати, і тоді, всі інші рослини будуть рости нормально. Є ще один вид рослин, які розростаються дуже швидко і закривають світло для інших рослин, і, тоді, ці інші рослини не можуть добре рости біля них, вони починають темніти, припиняються в рості, листки стають бурі, тому, ті рослини, які дуже сильно розростаються треба обрізати. І тоді, знову появляється світло. Є листки, які виростають і починають гнити, і, якщо не обрізати той листок при корені, може згнити вся рослина.

Церква, як виноградина. Ми, як рослини – хтось швидше росте, хтось повільніше, хтось вигнався і тому, Богу, десь, потрібно його обрізати, хтось все світло закрив і його теж потрібно обрізати. І Бог це робить. Це дуже боляче! Але чим більше ми обрізаємо рослини, тим краще вони ростуть. Так само і Бог обрізає нас, очищає, виховує, щоб ми «рясніше родили». Якщо дивитись матеріальними очима, то це очищення більше схоже на неуспіх, ніж на якесь досягнення, але, саме, ці речі свідчать, що Бог близько, Він пильнує за нами, Він виховує нас.

Візьміть в наступний рік з собою наступне:

1. Дозволяйте Богу обчищати себе! Не бійтесь цього! Приймайте це, як очищення, щоб ще більше плодоносити, щоб бути ще більше плідними саме для Нього, а не для якихось видимих речей, щоб мати цей плід в Бозі, який пробуває.

Премудрість Божа полягає в тому, щоб не дати нам все готове, але, щоб ми навчилися через стосунки з Ним будувати, перемагати, входити в ті речі, які Бог приготував нам.

В нашому житті є речі, які, десь, заважають нам повністю віддатися Богу – страхи, нерозуміння і вони блокують доступ до обітниці, щоб мати її. Бог каже, щоб ми виступили проти нечестивих речей і Він дасть нам перемогу! Але, коли ми не виступаємо, коли ми не стаємо проти цього, коли ми з цим просто живемо, Бог не може нам дати цього, виконати обітницю, тому що ми чекаємо, ми не надіємось на Нього.

2. Якщо Бог дав вам перемогу – тримайте її! Не давайте можливості, щоб щось вернулося! Коли в нас починається нове життя з Богом, нічого не повинно залишитися старого – ніяка погана звичка, все, що нечестиве має бути викинуте з нашого життя.

«І ви будете дуже сильні, щоб виконувати й чинити все, написане в книзі Закону Мойсеєвого, щоб не відхилятися від нього ані праворуч, ані ліворуч, щоб ви не змішувалися з цими людьми, цими позосталими з вами, а ім'я їхніх богів ви не згадаєте, і не будете заприсягати ними, і не будете служити їм, і не будете вклонятися їм, бо ви будете горнутися тільки до Господа, Бога вашого, як робили ви аж до цього дня» (Ісус Навин 23:6-8). Ось, де ми маємо бути сильними – в Слові. Це дуже важливо – не змішувати праведне з нечестивим. Наслідки того, коли народ в книзі Ісуса Навина не зробив того, що Бог казав: «А євусеянина, мешканця Єрусалиму, не вигнала Веніяминові сини, і осів євусеянин із веніяминовими синами в Єрусалимі, і сидять тут аж до цього дня» (Суддів 1:21). Бог дав їм перемогу, але вони не до кінця по виганяли ці народи. «І вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх з єгипетського краю, та й пішли за іншими богами, за богами тих народів, що були в їхніх околицях, і вклонялися їм, і гнівили Господа» (Суддів 2:12). Не багато часу пройшло, як ті, кого вони перемогли, ті, кого вони не вигнали стали для них пасткою. Такою пасткою для нас можуть бути всякі звички, навіть незначні, кожен знає сам для себе, що для нього ця звичка. Бог дав нам перемогу, але наша з вами відповідальність – тримати себе в чистоті. Ми не маємо права допустити собі повернутись до того, в чому ми були.

Плануючи наступний рік, які цілі, які досягнення ти собі не ставив би, які б очікування в тебе не були, завжди пам'ятай – дозволяй Богу себе обчищати, для того, щоб плодоносити більше для Божого Царства, щоб плід твій був рясний! Тримай свою чистоту – не дозволяй старим звичкам повертатись в своє життя, повиганяй все те, що залишилось, щоб був ти чистий, святий, щоб був ти сильний в Слові,тому що саме той, хто сильний в Слові, той має перемогу! І хай наступний рік в кожного з вас йде у співпраці з Богом – коли Бог буде обчищати, а ви будете проганяти все те, що є не від Нього.

Проповідь в відео-форматі

ddd