Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Мудрий здобуває знання

Андрій Ладик

У Приповістях Соломона читаємо: «Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання» (Приповісті 18:15). Люди бувають розумними, знаючими, але немудрими при цьому. Але, коли людина мудра, вона обов'язково буде знаючою, розумною.

Мудрість – це здатність застосовувати знання у світлі досвіду. Людина не може бути мудрою, якщо вона не має достатньо досвіду, або знань, або, якщо вона не може їх використовувати. Є люди, які мають знання, але не користуються ними. Людина, яка не має знань, не може бути мудрою. Ця людина не буде мати на що опиратись, їй не буде чим користуватись.

На превеликий жаль історія Церкви, в тому числі сучасної Церкви, наповнена такими сумними прикладами, коли культивується неграмотність, коли люди, навіть, пишаються своїм невіглаством. Ми маємо знати у Кого ми віримо, у що ми віримо. Чи можемо ми вірити в те, чого ми не знаємо?

«Хто мудрий і розумний між вами? Нехай він покаже діла свої в лагідній мудрості добрим поводженням! Коли ж гірку заздрість та сварки ви маєте в серці своєму, то не величайтесь та не говоріть неправди на правду, це не мудрість, що ніби зверху походить вона, але земна, тілесна та демонська. Бо де заздрість та сварка, там безлад та всяка зла річ! А мудрість, що зверху вона, насамперед чиста, а потім спокійна, лагідна, покірлива, повна милосердя та добрих плодів, безстороння та нелукава» (Якова 3:13-17). Кожне речення в посланні Якова є афоризмом. Яків закликає до мудрості. Мабуть, кожного з нас коли-небудь закликали до мудрості, чи не так? Біблія говорить про три види мудрості: Божа мудрість( вона повна добрих плодів), людська мудрість, і, навіть, демонська мудрість. Часто, те, що люди називають «мудрістю» є хитрістю, лукавством і обманом. Навіть, людська, земна мудрість може мати вигляд чогось доброго, а, насправді, бути дуже злою.

Мудрість можна просити у Бога. Є люди, які мають знання і досвід, але не мають мудрості. Досвід може бути негативним. Ми можемо робити одне й те саме багато разів, і отримувати той самий результат. Поки ми не навчимося, не отримаємо належних знань, ми не вийдемо за межі нашого якогось стану.

Навчання – це самий вигідний внесок, який ми можемо зробити у своє життя, навчаючись у Христа,навчаючись, навіть, в звичайних закладах, коли ми отримуємо якісні знання.

«Отож, кожен, хто слухає цих Моїх слів і виконує їх, подібний до чоловіка розумного, що свій дім збудував на камені. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася, і на дм отой кинулась, та не впав, бо на камені був він заснований. А кожен, хто слухає цих Моїх слів, та їх не виконує, подібний до чоловіка того необачного, що свій дім збудував на піску. І линула злива, і розлилися річки, і буря знялася й на дім отой кинулась, і він упав. І велика була та руїна його!» (Матвія 7:24-27). Якщо подивитись у словник, то є декілька визначень слова «мудрість». Деякі з них включають такі поняття, як «обачність», «передбачення». Тобто, мудра людина здатна бути обачною, або передбачливою. І цей чоловік, який будував дім на камені, був обачним. Будувати на піску – швидше, але це необачно.

Випробування приходять до всіх людей. Як часто Господь говорить ці слова: «Подумай!», «Зваж!», «Порахуй!», «Розсуди!» Божа мудрість пов'язана з обачністю. Мудра людина, користуючись досвідом, здатна передбачати якісь події. Звісно, ми не можемо передбачити всього.

Приповісті Соломона 1:20-33. Немає більшої ненависті на землі, ніж ненависть дурня до науки. Є таке поняття, як «наука Христова» − це вчення Христа. Полюбімо Його науку! Він навчав так гарно, що Його хотілося слухати. Ісус розказав більше 30 притч (приповісток) – це короткі історії, які легко дуже сприймаються. Ісус сказав, що якщо ви перебудете в Слові Його, Його науці (це тривалий процес), тоді, на якомусь етапі (можливо, через декілька років, чи через місяць), ви пізнаєте істину, і ця істина зробить вас вільними від гріха, від страху, сумнівів. Свобода – це фундаментальна цінність. Немає нічого ціннішого, ніж свобода. Там, де немає свободи, ніколи не буде любові, тому що свобода – це невід'ємна складова любові. Любов – це добровільна дія. Без свободи не буде і любові. Але, щоб була свобода, нам треба пізнати істину, пізнати Христа. Христос прийшов зробити нас вільними. Навіть, в Старому Заповіті, коли Господь дав 10 заповідей, Він дав їх не для того, щоб обмежити нашу свободу, а щоб ми змогли насолодитися нею в повній мірі.

Ми всі потребуємо мудрості. Ми потребуємо її постійно. Є молитва, яка ніколи не завадить: «Боже, дай мені мудрості!»

Мудрість бачить щось за межами очевидного, видимого. Божа мудрість, яка походить зверху – лагідна, милосердна, добра, повна добрих плодів, безстороння і не лукава. Вона не дивиться на особу.

У Псаломі 90 читаємо: «Навчи нас лічити отак наші дні, щоб ми набули серце мудре!» (Пслом 90:12). Це теж хороша молитва, яка нам ніколи не завадить.

Джонатан Свіфт сказав так: «Жодна мудра людина ніколи не хотіти стати молодшою». Кожен день ми поглиблюємось в Божій благодаті. Навіщо повертатись у вчорашній день? Вчора ми ще не мали того, що сьогодні маємо.

Ключовий вірш Книги Приповісті Соломона: «Страх Господній початок премудрости, нерозумні погорджують мудрістю та напучуванням» (Приповісті Соломона 1:7). Тому, якщо хочемо мати надійне джерело мудрості – мудрість є у Бога. Бог дає мудрість, але нам потрібно Його боятися. Боятися не так, як людина боїться якогось покарання.

Бог не діє всупереч знанням, Бог дає знання. Тому, ми читаємо: «Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання» (Приповісті 18:15). Вчіться!

Наш Господь Ісус є еталоном мудрості в Біблії. Не було ніколи мудрішої людини, ніж Сам наш Господь. Він дає нам Свою мудрість, дає просто, відкрито. Що це за мудрість, що стоїть на площах і кличе? Цією мудрістю є наш Господь – Ісус Христос! Це Він стоїть на перехрестях, на людних місцях, це Він незримо присутній, сьогодні, тут, серед нас і говорить нам через Своє Слово. І Дух Святий нагадує нам Його Слова, Він, ніби, говорить: «Дивись, щоб не було пізно…» Є час ходити до школи, а є час вже користуватись отриманими знаннями.

Навіть, сповідані гріхи мають наслідки.  І це нагадування. Яків – герой Старого Заповіту – кульгав до кінця життя. Це була йому пам'ятка. Апостол Павло мав колючку в тіло. Кожен з нас має щось таке в своєму житті, що нагадує нам про старі помилки. І яка велика благодать, що Бог, залишаючи ці маленькі пам'ятки про якісь незначні помилки в нашому житті, застерігає нас від найбільшої помилки, яку ми колись могли б зробити – це відкинути Його науку, Його благодать!

«Але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і немічне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильне, і простих світу, і погорджених, і незначних вибрав Бог, щоб значне знівечити, так щоб не хвалилося перед Богом жадне тіло. А з Нього ви в Христі Ісусі, що став нам мудрістю від Бога, праведністю ж, і освяченням, і відкупленням, щоб було, як написано: «Хто хвалиться, нехай хвалиться Господом!» (1 Коринтян 1:27-31). Вся наша премудрість в Ісусі Христі. Можливо, ви зробили якісь помилки в житті (маленькі, великі), і, напевно, ми і ще будемо їх робити. Ми не робимо їх навмисне, але Бог дає нам право на помилку. Та ніколи не зробіть помилку у найголовнішому! Яке щастя, що ми попри всі помилки, якісь негаразди в нашому житті, не помилились в самому головному – ми пішли за нашими Дорогим Вчителем! Слава Господу, що Він покликав нас за Собою, Він дав нам честь називатись Його учнями. Не залишайте Христа! Не залишайте Його науку! Не залишайте цей здоровий інтерес до навчання!

Проповідь в відео-форматі

ddd