Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Перемагай зло добром

Олег Савчак

Павло дає нам ключі, як перемагати зло, проблеми, катастрофи, стосунки, де є зло, гріх, негаразди (Римлян 12:9-21). Тут є багато ключів, як ми можемо завжди ходити в перемозі, як ми можемо перемагати зло, гріх, неправду, бути наповненими миром, радістю, любов'ю і т. д.

«Любов нехай буде нелицемірна; ненавидьте зло та туліться до доброго! Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!» (Римлян 12:9-10). В кожній ситуації Бог вчить нас практично любити. Ми всі на теорії мудрі – ми знаємо, як вірити Богу, як любити, але на практиці, деколи, важко застосовувати те знання любові, віри… Тому, коли приходять труднощі, проблеми, це для того, щоб нашу віру перевести з рангу теоретичних знань в практичну дію. Як поступати правильно? Так, як би ти хотів, щоб поступали по відношенню до тебе. Тому, ти перестаєш зневажати, чи вести себе надмірно, чи проявляти якусь неповагу…

«У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві» (Римлян 12:11). Будьте гарячі, служіть Господеві. Бо Біблія каже, що через ріст беззаконня любов охолоне. Дуже важливо, щоб ми відновлювали молитву, щоб Церква прокинулась, щоб люди не спали. Наша ціль – не просто вижити, протриматись, але наша ціль – до кінця спасати людей, проповідувати Євангелію, молитись за хворих, проповідувати, інакше, ми ніяк не відрізняємось від світу. Слово Боже каже, щоб ми були гарячі, тому, нам треба збільшувати цю «духовну температуру», молитись, щоб Бог дав нам сили пройти через все, дав сили і бажання підбадьорювати інших, молитись за інших. Важливо сповнятись Словом, ходити в Дусі, молитись за Церкву, за місто, за сім'ю, за родину, щоб Бог дав сили пройти, щоб Бог захистив. Важливо встояти, щоб наш духовний імунітет не дав збій. Важливо себе правильно настановляти.

«Тіштеся надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві» (Римлян 12:12). Тіштеся надією – це тим майбутнім, вашими обітницями, тим вашим життям і ходженням з Богом, тим, чого у вас ще немає. Головна радість приходить від надії, від переконання того, Хто є Бог, що Він приготував для нас, що ми в Ньому маємо, що нам належить. Надія не засоромить, тому що через неї любов Божа виливається в наші серця Духом Святим. Перевіряй себе, чи ти радієш в надії, в тому, що ти не бачиш, в тому чого ти не можеш торкнутись. Якщо ти радієш в надії, ти зможеш терпіти утиски, труднощі, гоніння. Якщо ти не навчишся радіти в надії, ти радієш тільки від видимих речей, ти не зможеш терпіти утиски, ти зламаєшся. Для того, щоб ми могли тішитись надією, терпіти утиски, треба перебувати в молитві. Це зараз час розвивати молитву, навіть,  коли ти вдома, на роботі, в дорозі… Дуже важливо сповнятись Духом, ізолювати себе від страху, від сумнівів, від негативних речей, наповнити своє серце вірою. І це приходить тільки в молитві. Без молитви це все само по собі не станеться.

«Беріть уділ в потребах святих, будьте гостинні до чужинців!» (Римлян 12:13). Не забувайте за нужди і потреби – когось провідати, за когось помолитись, комусь дати якісь фінанси. Не час закритись, бути скупим, відкладати на «чорний день». Всі наші інвестиції в Боже Царство, в брата, в сестру, в місію, в нові церкви – це завжди інвестиція під проценти в Боже Царство. Тому, Бог завжди попіклується і воздасть в той час, коли ми вже не зможемо щось контролювати.

«Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!» (Римлян 12:14). Це те, що тренує нас, виховує нас. Особливо, в останні часи, коли ми хочемо справедливості (дуже багато це на політичному рівні), коли ми всі за правду, і ми попадаємо під вплив, що ми просто поступаємо по-людськи. Але ми християни, ми маємо благословляти, а не проклинати.

«Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з тими, хто плаче!» (Римлян 12:15). Це ототожнення, здатність когось розуміти, молитись за когось, не заздрити, якщо в когось є успіх, якщо в когось горе – підтримати, бути там, вкласти свій час, фінанси, не боятись того.

Ці всі місця переплітаються і показують, що ми частинка чогось більшого – Церкви, Тіла Христового, що ми взаємопов'язані, взаємозалежні, наша відповідальність – розібратись в цьому всьому (яку позицію прийняти? На чиїй стороні грати? За чиїми правилами?) Кожен день, кожна ситуація, кожна реакція – це є вибір…

«Думайте між собою однаково; не величайтеся, але наслідуйте слухняних; «не вважайте за мудрих себе!» (Римлян 12:16). Для того ми в Церкві, ми слухаємо Слово, ходимо до Церкви, яка нас об'єднує, на домашні групи, на молитви, щоб вчитись мислити Біблійно, правильно, так, як Бог хоче. Ми брати і сестри, і ми один одному можемо служити тим даром, який ми маємо. Ми нічим не кращі, за інших.

«Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми!» (Римлян 12:17). Це дуже важливий принцип, тому що ми, деколи, зриваємось. Люди знають що ми віруючі, вони за нами спостерігають, тому ми повинні поступати, як віруючі, думати про людей, щоб вони, бачачи наші добрі діла, прославляли Отця нашого, що на небі.

«Коли можливо, якщо це залежить від вас, − живіть у мирі зо всіма людьми!» (Римлян 12:18). Якщо це залежить від нас, ми маємо жити в мирі із всіма людьми, тому що не завжди це залежить від нас. Дехто дуже любить сваритись і декому неможливо догодити. Але, якщо це залежить від нас, то ми маємо жити в мирі і тоді, ми самі будемо мати мир і передавати цей мир іншим людям.

«Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь» (Римлян 12:19). Моменти помсти,справедливості, коли ми хочемо все під коректувати і поставити на свої місця, в тій системі воно не вийде. Коли ми даємо місце Богу, Бог знає, як, коли відплатити кому. Суд в Божих руках. Ми не повинні самі комусь бажати зла. Ми не повинні думати щось негативне, тому що, не бачачи покарання, самі будемо страждати від того. Не бажай нікому зла, навіть, ворогу. Бог забороняє нам злорадствувати, навіть, якщо твій ворог, який вартий покарання падає. Бог забороняє нам радіти з зла, тому що тим ми втратимо мир в своєму серці, перестанемо бути справжніми християнами, ми ожорсточимо своє серце. Вихід один – молитись і благословляти ворогів, не бажати їм зла. Бог на всіх дивиться, як на Його дітей, яких Він хоче спасти. Бог довготерпить, бо чекає і дає шанс.

«Отож, як твій ворог голодний, − нагодуй його; як він прагне, − напій його, бо,роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову» (Римлян 12:20). Це означає, що він 100% покається, тому що він вражений, він не звик, щоб так поступали, а ти йому служиш…

«Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!» (Римлян 12:21). Серед хаосу, кризи, вірусів ми маємо залишатись людьми Божими. Ми повинні зрозуміти, що перемога Божа нам належить, але сьогодні це буде залежати в великій мірі від нас.

Проповідь в відео-форматі

ddd