Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Близькість Бога для мене добро

Олег Савчак

«А я, − близькість Бога для мене добро, − на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!» (Псалом 72(73):28).

Несправедливість, гордість, обман, критицизм, неправда – чи це виводить нас з рівноваги? Чи це відштовхує нас від Бога? Чи це заставляє нас  засумніватись в Божій правді? Чому ми відразу, так швидко хочемо, щоб все стало на свої місця? Ми в великій мірі залежимо від тих, хто при владі, від тих людей, які нас оточують. Ми не можемо жити відокремлено, як в якійсь капсулі. Це все на нас впливає.

Що приносить близькість Бога для нас? Яке добро для нас близькість з Богом?

1. Покаяння і очищення, як в Ісаї.

Покаятись перед Богом, пережити освячення і очищення – це добро для нас (Ісаї 6:1-7).

Якщо ми не приближаємось до Бога, а ходимо далеко від Нього, то нас постійно атакує цей дух самоправедності. І це починається з маленького. Якщо ми починаємо вловлювати ці моменти (бо ми приближаємось до Бога), ми починаємо розуміти, що Бог любить всіх людей. Христос, практично, ніколи не сварив грішників. Коли ми будемо підсилювати відчуття сорому в грішника, він ніколи не отримає вихід. Людині треба принести любов Христа, модель власного життя в правильному дусі, не судити, не критикувати, просто розповісти про себе, свідчити про своє життя.

Покаяння, очищення – це постійний процес християнина. Це щоденна праця, боротьба. Це щоденне освячення в розумі, в думках. Як ми відчуваємо, що ми хочемо думати про когось погано, ми повинні починати молитись за цих людей. Ми маємо старатись берегти свій розум від токсичних думок про інших людей. Це тоді, нас буде притягувати до Бога, тому що ми починаємо молитись, а молитва завжди притягує до Бога. Тому, освячення і очищення притягує нас до Бога. Осудження, гордість, звинувачення, заздрість, критика – завжди віддаляє. Це те, що робить відстань між нами і Богом.

2. Приходить завдання, як в Мойсея (Вихід 3:4-8).

 Приходить завдання і об'явлення нашої місії, коли відстань зближується. Якщо нас задовольняє ходити від Бога далеко, ми можемо місію так і не прийняти на своє життя. Місія – це твоє покликання і завдання від Бога, яке ти повинен прийняти на своє життя (які в тебе дари, таланти, покликання), яким чином ти можеш служити Богу?

3. Захист, як в Даниїла (Даниїла 6:11).

Саме безпечне місце – це біля ніг Ісуса. Коли ми «лежимо» перед Богом, це таке наше впокорення. Це говорить про те, що ми в безпечному місці. Коли ми близько біля Нього, коли ми схилились перед Ним, коли ми є біля Його ніг, коли ми визнаємо Його велич, тоді в нашому житті приходить повна гарантія захисту і безпеки.

4. Христос (Марка 14:35-36; Марка 15:34).

Саме більше, що страшило Христа – це розлука з Отцем. Те, що робить Христа Христом – Його божественність, Його святість, Його милосердя, те, що Він завжди був близько до Отця, Він був єдиний з Отцем. Якщо ми дійдемо до того моменту, коли найбільше, що нас буде лякати – це не несправедливість, що нас несправедливо покарали, чи ще щось (це означає, що ми ще на відстані від Бога), але це втратити Його милість, Його присутність, відчуття близькості до Нього, і через те ми стараємось швидко каятись, миритись, бігти до церкви, молитись, читати Слово, бо ми боїмось тої розлуки з Отцем. Це означає, що ми розуміємо, як розумів Христос, ми близько до Христа.

Яків пише до віруючих, докоряючи їх, що вони грішать, заздрять, сваряться, мають дуже багато пороків, і він робить вкінці висновок: «Наблизьтесь до Бога, то й Бог наблизиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!» (Якова 4:8).

Ми не можемо бути там, де ми є, робити те, що ми робимо, думати так, як ми думаємо і очікувати, що Бог Сам наблизиться, що Він Сам все зробить замість нас, поміняє все в нашому житті, перетворить всі обставини. Бог очікує, щоб ми наблизились, почали шукати Його в розумі, любили Його, і на рівні духа (молились, навіть, якщо не хочеться). Якщо ми будемо прикладати зусилля, ця відстань буде зменшуватись.

Проповідь в відео-форматі

ddd