Любов і Зцілення

Євангельська Церква

Твоя життєва місія

Ростислав Білосевич

Яке твоє місце в Тілі Христовому? Для нас, християн, важлива місія – голосити Слово Боже, щоб те, що нам Господь доручив ми виконали до кінця. Нам потрібно брати приклад  з Ісуса Христа.

«А Він їм відказав: «Чого ж ви шукали Мене?Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?» (Луки 2:49).

«А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: «Звершилось!»… І, голову схиливши, віддав Свого духа…» (Івана 19:30). Ці два місця Писання – це, як обрамлення для прекрасного, чистого, цілеспрямованого життя Ісуса Христа. Все земне життя Він відслужив і виконав Свою місію на землі.

Слово «місія» походить від латинського слова місіо, що означає «посилати, відсилати».

Ми створені для того, щоб виконати своє призначення на землі. Дехто вважає, що призначення і покликання це те саме. Але покликання має, наприклад, людина співати, бути вчителем, пастором, левитом і т. д. А призначення – це вже щось конкретніше, наприклад, призначений начальником, чи заступником начальника, призначений в тому місці, де ти живеш. Господь призначив тебе в тій сім'ї в якій ти народився, серед тих сусідів де ти проживаєш. Ми повинні мати покликання і виконати своє призначення. Господь виконав Свою місію до кінця, і так само посилає нас. Він хоче, щоб ми були послами від Господа на землі, примирителями.

«Усе ж від Бога, що нас примирив із Собою Ісусом Христом і дав нам служіння примирення, бо Бог у Христі примирив світ із Собою Самим, не зважавши на їхні провини, і поклав у нас слово примирення. Оце ми як посли замість Христа, ніби Бог благає через нас, благаємо замість Христа: примиріться з Богом!» (2 Коринтян 5:18-20).

Господь дав нам служіння примирення. Він хоче бачити нас тими послами там, де ми живемо, де працюємо, навчаємось.

Для чого ми живемо? Для чого ми створені? Багато хто відповів би:

− для того, щоб любити Бога;

− для того, щоб бути в Божій сім'ї і мати спілкування одне з одним, і щоб через те спілкування так само прославлявся Бог;

− для того, щоб бути уподібненими до Ісуса Христа, щоб служити Йому;

− щоб розповідати про Бога.

Ми маємо розказувати про Бога, пам'ятати про те, що Господь нам дає це Велике Доручення. Сам Ісус Христос багато разів нагадував Своїм учням про це:

«Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все те, що Я вам заповів. І ото, Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку!» Амінь» (Матвія 28:19-20).

«І казав Він до них: «Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте!» (Марка 16:15).

«І щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши» (Луки 24:47).

«Тоді знову сказав їм Ісус: «Мир вам! Як Отець послав Мене, і Я вас посилаю!» (Івана 20:21).

Ми можемо думати, що це звернення тільки до учнів, послідовників Ісуса Христа, але і ми є послідовниками Ісуса Христа, всі, хто народжені згори. І ми є відповідальні за свою місію, за те, чи ми голосимо Слово Боже, чи ми дійсно навертаємо тих людей, які поруч з нами живуть. Чи ми пам'ятаємо, що Велике Доручення стосується і нас? Ми є послані від Господа, щоб звіщати Слово Боже, любов Божу, яку Господь проявив через явлення Ісуса Христа на цю землю.

Отож, наша місія є продовженням земної місії Ісуса Христа. Це не просто побажання, чи добра порада Ісуса Христа – це наказ, доручення. Задумаймося над цим! Це є доручення до кожного з нас.

Це застереження є і в Старому Заповіті: «Сину людський, Я настановив тебе вартовим для Ізраїлевого дому, − і як почуєш ти слово з уст Моїх, то остережи їх від Мене. Коли я скажу безбожному: «Конче помреш», а ти не остережеш його й не будеш говорити, щоб остерегти несправедливого від його несправедливої дороги, щоб він жив, то цей безбожний помре за свою провину, а його кров Я зажадаю з твоєї руки!» (Єзекіїля 3:17-18). Господь хоче, щоб ми були тими, хто може остерегти тих грішників, які продовжують грішити. Якщо люди без Христа, не знають Його, то вони найнещасніші люди на світі, тому що відділені від Христа і їм загрожує вічна розлука з Богом.

Ми повинні пам'ятати, що ця місія є не тільки продовження місії Ісуса Христа, але вона є дуже почесна. Це є велика честь бути посередниками від Бога, миротворцями, тими, хто застерігає, остерігає тих людей на їхніх грішних дорогах. І Господь чекає від нас того.

Коли ми є в Божій присутності, в Божих планах, щоб Він нас використав, то ця наша місія є, що ми добру послугу можемо зробити для тих людей. Уявіть собі, що ми знаємо, що чекає грішників, коли вони не прийдуть до Бога, але ми їх не попередимо і не скажемо! Це є велика провина перед Богом. Через це ми повинні пам'ятати, що Господь хоче бачити в нас тих миротворців, послів доброї волі і тих, хто навертає людей від їхнього гріха. Бог бажає цього від нас.

Наша місія не короткотривала. Вона має плоди. Якщо хтось десь зробив добру справу – це все тимчасове. Люди про це не пам'ятають довго. Але те, що ми зробимо, продовжується у вічності, тому що ці наші попередження дають якийсь плід, а плоди залишаються.

Що нам треба зробити, щоб бути тими послами, посередниками? В першу чергу має бути віра, бо без віри догодити Богові не можна.

«І що ще скажу? Бо не стане часу мені, щоб оповідати про Гедеона, Варака, Самсона, Ефтая, Давида й Самуїла та про пророків» (Євреїв 11:32).

Для служителів, які несуть місію в служінні «Гедеон», Гедеон є ніби патроном. Гедеон став послушним Богові, Божому Слову.

Місія «Гедеон» відзначила 122 роки свого функціонування на світі у 2020 році. Вона охоплює 205 країн світу. За 120 років існування цієї місії лише її представниками  розповсюджено 2,5 млрд. Нових Заповітів і Біблій. В Україні за 30 років діяльності цієї місії розповсюджено більше, ніж проживає жителів – 43,5 млн. «Гедеони» є наполегливі, цілеспрямовані, досягають своєї мети.

Господь хоче бачити нас на своїх місцях, що ми сміливо можемо сказати Слово Боже, засвідчити, що Ісус Живий. Він хоче бачити нас виконавцями Його волі. Господь чекає від кожного з нас, щоб на тому місці, де ми є, щоб ми свідкували і щоб наша життєва місія була виконана до кінця.

Проповідь в відео-форматі

ddd