Любов і Зцілення

Євангельська Церква

В очікуванні дива

Роман Файніцький

Насправді, очікувати дива – в цьому немає нічого поганого. Але цим словосполученням ми охарактеризуємо певний спосіб життя, або філософію, життєве кредо – очікувати диво. Що поганого є в очікуванні дива, чуда? Немає нічого поганого, допоки це очікування наше не починає блокувати наші дії, воно починає нас заводити в такий інертний стан.

Суддів 6:6-29 – історія про Гедеона.

Як ми собі уявляємо, якщо є Господь з нами, як ми можемо це розпізнати в своєму житті? Чи можемо ми це якось побачити? Гедеон робить висновок, що, якби був Господь з ними, то не прийшло б на них те все. Він задає питання: «Де всі Його чуда?» Якщо Бог є з ними, то де це все? Іншими словами, він каже, що Бога немає з ними. І Ангел відповідає йому: «Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідіянської руки. Оце Я послав тебе» (Суддів 6:14). З якою силою? В чому була сила Гедеона? В якісь певній ревності. Коли людина так говорить, це значить, що людина накручена була, його зачепили за живе. Він виказує Ангелу своє обурення.

Чи не відчуваємо ми несправедливість в своєму житті? І ми накручуємо себе – «Бог, чому Ти не втрутишся в мою сім'ю, мій бізнес…? Якби Ти був зі мною, Ти б допоміг мені в цьому, Ти б налагодив мої справи…» Де Той Бог, про Якого ми читаємо в Біблії, коли приходять якісь проблеми? Де Той Бог?

Бог часто шукає накручених людей певною несправедливістю, якимись обставинами. Гедеон бачив, що щось ненормальне відбувається з Ізраїлем. Це ненормально, коли його притісняють інші народи, але і зробити він нічого не міг по-людськи, і змиритись з цим не міг. Він сховався, молотить, а всередині все розривається.

Бог шукає таких людей в цей час, які сьогодні накручені, бо бачать якусь несправедливість, якісь речі неправильні, які займаються своєю роботою і розуміють, що не можуть це змінити, на це вплинути, але так не має бути, це не нормально. І навіть, якщо ми живемо в такому стані, дуже скоро може прийти Бог, Який може сказати: «Іди ти тепер з своєю силою! Я посилаю тебе!»

Можливо, цей Гедеон накручений чекав на якесь чудо, що прийде якийсь визволитель, лідер, прийде чудо і змінить цю ситуацію. Він, навіть, не міг собі уявити, що саме його руками Бог буде спасати Ізраїль, або змінювати цю ситуацію. Бог каже до Гедеона: «Я це зроблю. Ти їх поб'єш, як одного!» Далі, Він малює йому цю картину, дає бачення і потім каже: «А тепер йди і зрубай жертівника, це дерево, яке є сьогодні в твоєму домі!» І для Гедеона це стає серйозним викликом. Він бере з собою ще слуг. І він боїться йти туди вдень. Він робить це тихенько вночі, бо боявся… Але він це зробив.

Коли ми говоримо сьогодні про християнське життя, про те, коли ми служимо Богу, коли ми отримуємо виклики, коли ми «в очікуванні дива», Бог поскидає жертівники Ваала, але твоїми руками! Дива не буде! Тобі прийдеться проявити характер, сміливість і рішучість в своєму житті. Ти під загрозу, навіть, поставиш своє життя. І Гедеон саме цього і боявся – щоб його не вбили, коли він буде це робити. Через те він пішов тихесенько вночі. Але він проявив характер. Тому, християнське життя – це не лише чудеса, але і характер, і інтелект, і воля. Це там, де ми маємо проявити себе. Від того, як ти проявиш себе буде залежати результат. Чуда може не бути. Ця робота робиться твоїми руками, твоїм характером. Дива не буде. Іди і зроби це на своєму характері.

Тому, є багато труднощів і проблем, з якими ми стикаємось у християнському житті, і ми хочемо цього чуда. Як має чудо відбутись? Як ти це уявляєш? Тобі потрібно з собою щось робити. Ми від себе робимо все можливе і віримо, що Бог є з нами в цьому, але Він в цей момент йде, як Вчитель, Наставник, а не як Чудотворець. Він тебе навчає принципів через Своє Слово, як ти повинен жити, працювати… Є речі, які нам просто треба робити правильно. Є наша відповідальність людська. Бог не робить все замість нас. Інколи, Він втручається надприродньо. Часто, це буває там, де ми вже не можемо. Тому, для Гедеона стояв виклик – піти і зробити  щось. Коли ми сьогодні бачимо, що щось відбувається, Бог каже: «Піди і зроби це!» І часто, нам треба почати щось робити.

Чи не на характері Давид вийшов проти Голіафа? Чи було чудо? Він не чекав чуда з неба. Він насмілився вийти проти Голіафа і Бог дав його в руку.

«Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа!» (Приповісті 21:31).

«Бо коли я звіщаю Євангелію, то нема чим хвалитись мені, це бо повинність моя. І горе мені, коли я не звіщаю Євангелії! Тож коли це роблю добровільно, я маю нагороду; коли ж недобровільно, то виконую службу доручену. Яка ж нагорода мені? Та, що, благовістячи, я безкорисливо проповідував Христову Євангелію, не використовуючи особистих прав щодо благовістя. Від усіх бувши вільний, я зробився рабом для всіх, щоб найбільше придбати. Для юдеїв я був, як юдей, щоб юдеїв придбати; для підзаконних був, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних. Для тих, хто без Закону, я був беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних. Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих. Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких. А це я роблю для Євангелії, щоб стати її спільником. Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви!» (1 Коринтян 9:16-24). Це я роблю для чого? Щоб стати її спільником. Він каже, що хоче так це робити, щоб перемогти. Якщо ми щось робимо, то маємо це робити як найкраще. Це стосується будь-якої сфери. Це його відповідальність – він вчиться бути ефективним євангелістом, щоб його проповідь, його служіння було більш ефективним. А можна просто надіятись на диво. Є відповідальність, твоя праця, твій професіоналізм в цьому. Окрім окремих випадків чудеса відбуваються, коли людські можливості, або ресурси туди не дістають, а це конче потрібно.

Так буває в нашому житті, коли ми замість того, щоб взяти відповідальність за якусь ситуацію, якийсь процес, ми починаємо очікувати дива. І коли це диво не стається ми починаємо ще й виставляти претензії Богу, церкві, собі, в нас виникає багато нерозумінь. Можливо, сьогодні, ти і є той Гедеон, який повинен піти і проявити характер, свою волю, сміливість, щоб вирішити якусь справу. І ніхто не може заперечити, що в історії з Гедеоном були неймовірні чудеса. Бог був в цьому всьому. Але не з того все починалось. Був момент, коли Гедеон мусів проявити себе. Нам треба брати відповідальність. Можливо, твоя роботі і буде майданчиком для цих чудес Божих. Якщо ти будеш йти туди, де є цей виклик неможливого, ти будеш бачити чудеса. Бог проявляється там, де ми ступаємо на цю територію неможливого для себе. Тоді, Бог починає там діяти.

Нам сьогодні треба бути дуже і дуже працьовитими у всьому чим ми займаємось, і в церкві, і в духовних справах. Чи Бог не втручається, коли ми щось робимо? Втручається! Але це не чудеса. Ми працюємо, робимо все, що в наших силах. Тому, нам треба брати відповідальність за те, що ми бачимо, що нас сьогодні оточує, працювати над цим, вдосконалювати ті речі в різних сферах. Ми, часто, можемо бути успішними в чомусь, але є якісь нюанси в іншій сфері, де можна сидіти і чекати щось від Бога. Бог поставив нас, щоб ми були світлом для цього світу, сіллю, щоб ми були голосом істини, Його руками і ногами, практичними людьми, які працюють і трудяться для Нього. Він поклав на нас відповідальність за якісь процеси.

Служіння Господу, слідування за Ним – це наш характер. Продовжувати робити свою справу, коли тобі хочеться, і тоді, коли тобі не хочеться. І це є характер. Тому, нам треба працювати, проявляти характер, вилізти з шкіри, брати відповідальність за якісь речі, а Бог про решта попіклується.

Проповідь в відео-форматі

ddd