Любов і Зцілення

Євангельська Церква

А чи прийняли ви Духа Святого?

Олег Савчак

П'ятидесятниця, або Трійця ‒ це і час народження Церкви, і час, коли Третя Особа Божества зійшла на землю, і час, коли почалась епоха Нового Заповіту і т. д. Тому, ця епоха, цих 2000 років є дуже важлива. Це є час Святого Духа, час Нового Заповіту, це є час народження згори, час, коли Бог сказав, що буде з ними, і в них буде.

Ми сьогодні маємо таку честь жити в такий благословенний час, коли Господь є в нас. Христос в мені ‒ надія слави! Дух Святий є в мені! Я є храм Божий, храм Святого Духа. Дух Святий живе в моєму серці. Я дитина Божа. Цей Дух Святий, Який живе в моєму серці ‒ це гарантія, або завдаток нашого спасіння. Коли Дух Святий зійшов в наші серця, Господь послав Його в кожне серце віруючих людей, народжених згори. Це така гарантія, що моє ім'я записане на небесах, що Господь обіцяв мені вічне життя, що Він мене чекає там. Це важливо розуміти, коли приходять сумніви і страхи, коли ворог обманює, коли він шепче якусь брехню на вухо, ми повинні проголошувати, що я маю завдаток в серці.

1. Дух Святий і Його роль в Старому Заповіті

«А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води» (Буття 1:2). «Ширяв» ‒ це був готовий до дії, до певних творчих процесів.

«І створив Господь Бог людину з пороху земного. І дихання життя вдихнув у ніздрі її, і стала людина живою душею» (Буття 2:7). Дух Святий ‒ це дихання Самого Бога. Тобто, ми не можемо відділити Його від Бога Отця. Коли Бог створив людину, Він вдихнув в неї життя. Бог створив людину, Він вдихнув в неї Свій дух. Це і є життя. Життя ‒ це те, що прийшло від Бога. Ми стали свідомими, живими, дякуючи Духу Святому. Він нас оживив. Люди, сьогодні, поки дихають доти живуть.

В Старому Заповіті ми бачимо помазання ‒ коли Дух Святий приходив на священиків, на суддів, на царів і на пророків. На землі звершувалась священодія, коли пророк помазував священика, чи царя, виливав оливу, але Писання каже, що в той момент зійшов Дух Святий. Помазання ‒ це зодягнення в Духа Святого, в силу Божу, в Його благодать для служіння, для звершення Божої волі. Це наповнення Духом Святим, тому що без того ми ніколи не будемо достатньо зручними і зрілими, щоб виконати Божу волю, достатньо мудрими і сильними. Нам необхідна зброя, Божа сила, Боже помазання.

«Не відкинь мене від Свого лиця, й не бери Свого Духа Святого від мене» (Псалом 51:13) ‒ Давид молиться, коли згрішив. Давид, який жив в Старому Заповіті, знав Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого.

2. Дух Святий в Новому Заповіті

Сам Христос

«На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, щоб проповідувати рік Господнього змилування» (Луки 4:18-19). Коли Христос досягнув 30 років, написано, що Він почав служити, увійшов в служіння. Ісус проголосив Своє завдання, Свою ціль, те, для чого Він прийшов на землю. Він говорить конкретно Свою роль, Свою місію. Тобто, Дух Святий помазав Христа. Він зодягнув Його в силу, в мудрість, у владу, в чудеса… Він служив в силі цих 3 роки. Для нас Він став прикладом, що без Духа Святого ми не маємо життя в собі, ми не маємо сили помазання, ми не розуміємо до кінця Божої волі, Божого завдання, і, тому, ми такі обеззброєні.

«Сказавши оце, Він дихнув, і говорить до них: Прийміть Духа Святого!» (Івана 20:22). Ісус подібно, як Бог Отець в Старому Заповіті дихнув на Адама і він ожив, так Він дихнув на Своїх учнів, і це було після воскресіння, коли вже Христос воскрес в славі, відбувається народження згори учнів. Коли вони вдихнули Духа Святого, вони ожили. Коли Ісус дихнув, вони отримують життя Христа, життя Духа Святого згідно Нового Заповіту, але П'ятидесятниця все ще попереду. Ми читаємо, що за короткий час Дух Святий знову прийшов на них, наповнив кожне серце і тоді, почалась епоха церкви, або час, ера Святого Духа.

3. Апостоли і ми сьогодні.

«Коли ж почався день П'ятидесятниці, всі вони однодушно знаходилися вкупі. І нагло зчинився шум із неба, ніби буря раптова зірвалася, і переповнила ввесь той дім, де сиділи вони. І з'явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав» (Дії 2:1-4). Вони були дуже ревні в очікуванні чогось невідомого, тому що Господь сказав не виходити з Єрусалиму поки не зодягнетесь силою згори. І вони чекали, вони не уявляли, як це буде виглядати. Вони просто були послушні і очікували… Вони молились і очікували… І от прийшов День П'ятидесятниці. Вони побачили ці вогняні язики, це полум'я, і написано, що після того на кожному з них по одному осів. Це, напевно, було неймовірне дійство. Написано, що всі вони сповнились Духа Святого. Ті самі учні, на яких Ісус вже дихнув і сказав: «Прийміть Духа Святого!», вони народились, ожили духовним життям для Бога, для служіння. Відбувається запечатання, хрещення Духом Святим. Кожен наповнився Духом Святим і почав говорити на різних мовах. Вони почали молитись, це було голосно. Коли людина має цю ревність, цей запал, вогонь, вона не ховає, не шепоче, не втікає кудись, вона не соромиться цього, тому що Дух Святий дає відвагу, сміливість.

Ми сьогодні опираємось на Дії 2:39, де Петро пояснив тим скептикам, які кажуть, що це було тоді, що ми не можемо сказати, що немає хрещення Духом Святим, наповнення, говоріння на інших мовах, але сьогодні цього не потрібно. «Це було тоді, зараз цього не потрібно» ‒ і деякі так думають.

«Бо для вас ця обітниця, і для ваших дітей, і для всіх, що далеко знаходяться, кого б тільки покликав Господь, Бог наш» (Дії 2:39). Ми беремо це слово, і кажемо, що це стосується і мене. Я вірю і я згоджуюсь!

Для чого потрібно хрещення духом Святим, або наповнення Духом Святим?

1. Це є мудрість і сила для свідоцтва і служіння.

Це для віруючих людей, для тих, які посвячені, які хочуть служити Господу. Це не для тих, які поверхневі. Це для тих, хто хоче чогось більшого, хто перебуває в Писанні, хто досліджує його, хто копає глибше.

«Коли ж видадуть вас і поведуть, не турбуйтеся заздалегідь, що вам говорити, а що дане вам буде тієї години, то те говоріть: бо не ви промовлятимете, але Дух Святий» (Марка 13:11). Христос наперед каже, що, коли будуть гоніння, труднощі, коли ви не будете знати, що вам говорити, як чинити, не переживайте, а навчіться довіряти Богу! Нам потрібна від Бога мудрість, вчасне слово від Нього. Мудрість приходить від Духа Святого. Тому, наше вухо повинно бути відкритим.

«Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі» (Дії 1:8). Зодягнення в Його силу ‒ без того ми без зброї, без інструментів, щось бракує… Ми витискаємо з себе те служіння, ми до кінця не розуміємо, і тоді, ми, як раби. Ми обмежені, робимо щось недобровільно. Ми себе в чомусь заставляємо. Ми наслідуємо когось і воно нам не йде. Як ми стаємо на своє місце, зодягаємось в Духа Святого, тоді, все міняється.

2. Пророцтва, або інші дари Святого Духа.

«Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати» (Луки 1:67). Дари Духа Святого і пророцтва, які діють, чи можуть діяти через тебе і слово знання і інші дари походять від Духа Святого. І проблема полягає в тому, коли людина не сповняється Духом Святим, але вона хоче пророкувати, створювати видимість. Хай Бог нас боронить, щоб ми ганялись за вітром, за якоюсь славою, але, щоб ми частіше і регулярніше наповнювались Духом Святим, і тоді, дари Духа Святого будуть текти через нас. Дари ‒ це для служіння один одному, для збудування. Біблія каже: «Кожному служіть тим даром, який отримали від Бога». Кожен має покликання, помазання, і воно відрізняється від того дару і помазання, яке є в брата і сестри.  Коли ми різні, різні обдарування, ми доповнюємо одне одного, ми є тіло. Регулярне сповнення Духом Святим ‒ це гарантія, певний ключ, щоб рухатись в дарах Святого Духа. Якщо ми засушені, подавлені, ображені, ми не в Слові, не в молитві, і ми хочемо дарів і мудрості від Бога, то, часто, це може бути якийсь людський замінник, який дуже небезпечний. Через це, як наслідок, багато розчарувань. Тому, ми не маємо права бавитись в такі духовні речі, або воно є, або немає, і ми повинні бути чесними перед Богом.

3. Відкриття майбутнього.

«І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього» (Луки 2:26). Сьогодні, відкриття майбутнього ‒ це така щілинка, куди всі люди хочуть заглянути. Через це ворожки, екстрасенси, гороскопи дуже популярні. Люди хочуть знати майбутнє. Деякі віруючі сьогодні ганяють по пророках. Вони не читають Слово, не сповняються Духа, але ганяють за пророками. Коли людина бере на себе відповідальність за життя іншої людини, її долю ‒ це є чари, це не є Дух Божий, тому що Бог так не діє. Це відкриття майбутнього за яким ганяються люди по ворожках, по пророках ‒ ми не повинні так робити. Ми просто повинні бути в Слові, а Бог ніколи не відкриє нам все майбутнє відразу. Він буде на відкривати такими нарисами. Ці мазки відкриття, вливання цього майбутнього, добра, Бог таки приносить. Тому, ми не шукаємо в людях і гороскопах, ми шукаємо його в серці Бога, в Писанні. І коли нам потрібно буде знати, Бог відкриє, А коли не потрібно ‒ давайте будемо Йому довіряти. Довіра ‒ це, коли ти не знаєш і ти йдеш, як всліпу. Ти не бачиш шлях, але ти довіряєш. Тобі бракує світла, але ти знаєш, що Він контролює, бо Він тримає тебе за праву руку.

4Навчити і пригадати слова Христа.

«Утішитель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив» (Івана 14:26). Ми чуємо Слово, чуємо проповідь, і ми щось забуваємо, але буває і по-іншому. Коли пройшов рік, два, і ми згадуємо речення з якоїсь проповіді, книжки, і саме тоді, коли потрібно. «Утішитель Дух Святий, Він пригадає те, що Я вам говорив» ‒ каже Господь. Ми це називаємо рема, відкриття. Нам необхідний Дух Святий, щоб оживити і пригадати Слова Христа, які колись були поміщені в наше серце.

5. Молитва в Дусі Святому.

«А ви, улюблені, будуйте себе найсвятішою вашою вірою, моліться Духом Святим» (Юди 1:20). Моліться Духом Святим. Павло про це каже. Павло постійно молився про себе, молився іншими мовами, був сповнений Духом Святим. І чим більше він це робив, тим більше Божих ідей приходило в його серце. Насправді, він вчився бути на зв’язку з Богом. Ми так само можемо вчитись. Навіть, коли ми працюємо, чи ми в дорозі, ми можемо молитись Духом Святим, ми можемо сповнятись Духом Святим, Його мудрістю, відкриттями. Молитва в Дусі Святому є дуже важлива. Вона стелить шлях, береже нас від ворогів, вона тримає сатану, як собаку на ланцюгу. І він не може зробити те, що Бог не дозволить зробити.

«Та й спитав їх: «Чи ви Духа Святого одержали, як увірували? А вони відказали йому: Та ми навіть не чули, чи є Дух Святий! І він запитав: Тож у що ви христились? Вони ж відказали: В Іванове хрещення. і промовив Павло: Таж Іван христив хрещенням на покаяння, говорячи людям, щоб вірили в Того, Хто прийде по ньому, цебто в Ісуса. Як почули ж оце, то христились вони в Ім'я Господа Ісуса. А коли Павло руки на них поклав, то зійшов на них Дух Святий, і різними мовами стали вони промовляти та пророкувати!» (Дії 19:2-6).

Проповідь в відео-форматі

ddd